{multithumb}

В агрономії існує міф – фосфати погано проникають в рослину, тому що мають дуже велику молекулу, а фосфіти навпаки легко, оскільки їх молекула значно менша. Насправді, ця інформація є зовсім не  обґрунтованою і не відповідає дійсності. Наш головний агроном Руслан Гаврилянчик спробує розвіяти цей міф.

Він оснований на тому, що фосфати взагалі представляють у вигляді молекули Р2О5, а молекулу фосфіту як РО3. Дійсно, якщо поглянути на них, помітимо, що фосфат значно більшого розміру ніж фосфіт. Але це насправді не так.

Ось чому: фосфор у ґрунті у формі фосфату представлений водорозчинними солями фосфорної кислоти, наприклад ортофосфатом калію К3РО4, амонію (NH4)3PO4, кальцію Са3РО4 тощо. Якщо ця сіль водорозчинна – вона може з успіхом використовуватись як джерело фосфорного живлення. Отже, елементи живлення проникають в рослину лише у розчиненому стані. Наприклад, якщо внести на листок ортофосфат калію, розчинившись у воді, в рослину окремо будуть проникати  катіони К+ і аніони РО43–. Саме розмір цього аніону треба враховувати під час проникнення в рослину.

Що ж це за молекула фосфіт? Фосфіти – солі фосфористої кислоти Н3РО3. Аніон фосфористої кислоти (HPO32–) є багатоатомним іоном, в якому центральним атомом є атом фосфору.

Візуально ці аніони мають наступний вигляд: 

 

mt_ignore

 

Отже, різниця між цими іонами полягає не в розмірі (розмір їх майже однаковий) а в заряді, оскільки один атом кисню в молекулі фосфату замінений на один атом водню на вершині тетраедру: РО43– (фосфат) HPO32– (фосфіт).

Різницю у швидкості проникнення може складати лише заряд аніону. І дійсно HPO32– буде швидше проникати ніж РО43–. Але в практиці використовуються водорозчинні солі дигідрофосфатів (наприклад дигідрофосфат кальцію СаН2РО4). Аніони цієї солі H2PO41–. Ось тут менший заряд є саме в аніону дигідрофосфату, який буде значно швидше проникати ніж фосфіт, адже заряд менший, а розмір майже не змінився. 

mt_ignore

 

Аніон дигідрофосфату

Міф оснований на тому, що фосфат є єдиним джерелом фосфорного живлення рослини. І оскільки в ґрунті фосфор буває у вигляді різних солей, різних ступенів окиснення і заміщення (дигідрофосфат, гідрофосфат, фосфат) загальноприйнято  його вміст в ґрунті відображати в перерахунку на оксид Р2О5. У фосфорних добривах вміст фосфору також відображають в перерахунку на Р2О5, для того щоб були коректні розрахунки норми добрив. А от оксид фосфору (V) — неорганічна сполука складу P4O10 (також записується як P2O5). Виглядаєвін ось так: 

mt_ignore

Ось така молекула дійсно дуже важко проникатиме в рослину. Але в такому вигляді фосфор як добриво, не використовують. Однак, виробники добрив позначають вміст фосфору в добриві саме такою формулою для однозначного врахування вмісту різних фосфатів в ґрунті і в добриві.

Саме на цьому оснований міф. А оскільки фосфіти не використовуються і не використовувались як фосфорне добриво, їх вміст почали відображати у вигляді РО3, що створило основу для створення цієї неточності.

Порівняння розміру аніону фосфіту і розміру оксиду фосфору дуже некоректне!!!

Головний агроном Торгового Дому “Насіння”

Руслан Гаврилянчик