13

Марганець (Mn) у рослинах функціонує насамперед як частина ферментних систем. Він активує декілька важливих метаболічних реакцій і відіграє безпосередню роль у фотосинтезі, сприяючи синтезу хлорофілу. Марганець прискорює проростання та розвиток рослин, збільшуючи водночас доступність і споживання рослиною фосфору (Р) та кальцію (Са). Марганець бере участь в окисленні аміаку, відновленні нітратів.

 Тому чим вищий рівень азотного живлення, тим важливіша роль марганцю для розвитку рослин.

Різні сільськогосподарські культури з урожаєм виносять від 100 до 600 г/га марганцю. Основна його кількість локалізується в листках, зокрема в хлоропластах. У рослинах марганець як і залізо – малорухомий, тому ознаки його нестачі, насамперед, проявляються на молодих листках і подібні до хлорозу – листки вкриваються жовто-зеленими плямами з бурими і білими ділянками, гальмується їх ріст. На відміну від залізного хлорозу в однодольних, у нижній частині пластинки листків з’являються сіро-зелені або бурі плями, які часто мають темне обрамлення. Ознаки марганцевого голодування у дводольних такі ж, як і під час нестачі заліза, лише зелені жилки зазвичай не так різко виділяються на пожовклих тканинах. Крім того, дуже швидко з’являються бурі некротичні плями. Листки відмирають навіть швидше, ніж за нестачі заліза. У тканинах рослин водночас підвищується концентрація основних елементів, порушується оптимальне співвідношення між ними. В разі дефіциту марганцю знижується морозостійкість рослин. Крім того, відбувається ослаблення росту і втрата клітинами тургору, збільшується й ламкість пошкодженого листя. Нестачу марганцю особливо гостро відчувають зернові колосові, зокрема пшениця, кукурудза, зернобобові, буряк, соняшник, ріпак, картопля, яблуня, черешня, малина.

Марганцева недостатність загострюється за низької температури та високої вологості, тому озимі зернові найчутливіші до його нестачі восени та напровесні.

Дефіцит марганцю в пшениці

Дефіцит марганцю в кукурудзі

Дефіцит марганцю в сої

Усі фотографії з Міжнародного інституту харчування рослин (IPNI) та його колекції зображень з обмеженими поживними речовинами IPNI.

Дефіцит марганцю найчастіше зустрічається на ґрунтах із природним низьким вмістом Mn, у ґрунтах із високим вмістом органічних речовин та нейтральним та лужним pH. Дефіцит Mn може бути наслідком дисбалансу з іншими поживними речовинами, такими як кальцій (Са), магній (Mg) та залізо (Fe).

В Україні існує упередження, що марганцеве голодування властиве Європейським країнам (Німеччина, Польща, тощо), а в наших ґрунтах марганцю більш ніж достатньо. Але така думка могла бути, якби рівень врожаїв в Україні значно відставав від європейських. Якщо сьогодні проаналізувати вміст марганцю в ґрунтах України і потребу с/г культур для формування необхідної врожайності, ситуація виглядає зовсім по-іншому.

За даними Інституту живлення рослин рівень забезпеченості ґрунтів марганцем для сільськогосподарських культур показано на зображенні

Вміст Марганцю у ґрунті мг/кг для культур високого виносу (високоврожайні сорти та гібриди)

Марганец

 

В умовах із низьким та середнім рівнем забезпеченості ґрунтів Марганцем для сучасних сортів і гібридів таких культур як зернові колосові, особливо озимі, кукурудза, зернобобові, буряк, соняшник, ріпак, картопля, яблуня, черешня, малина – необхідно звертати увагу на достатнє живлення Марганцем.

Найбільш ефективним живленням мікроелементами сьогодні є позакореневе (листкове) підживлення. У світі цей метод широко застосовують для забезпечення рослин мікроелементами, особливо залізом і марганцем для багатьох культур.

Переваги позакореневого обприскування: 

  • норми внесення значно нижчі, ніж норми внесення в ґрунт
  • легко застосовувати на різних с/г культурах
  • реакція на поживні речовини, що застосовуються, майже негайна, тому нестачу можна виправити протягом вегетаційного періоду.

Попри переваги позакореневого підживлення, необхідно звертати увагу на вимоги сільськогосподарських культур до цього агротехнічного заходу:

  • опік листків може бути спричинений занадто високою концентрацією солі в спреї. Тому застосування водорозчинних солей обмежена цим показником. Застосування неводорозчинних солей для позакореневого підживлення неприпустима, оскільки в листок проникають лише розчинені у воді елементи живлення. Найліпшим варіантом в цьому випадку є хелатовані мікроелементи (АDOB Mn EDTA).
  • Потреба в мікроелементах часто припадає на початкові етапи розвитку рослин (у випадку марганцевого забезпечення рослин в осінній період для покращення фотосинтезу, азотного живлення, перезимівлі). В цей час рослини невеликі, а листкова поверхня незначна. Проте вимога залишається єдиною — нанести достатню кількість робочого розчину на одиницю площі листкової поверхні і цього буде достатньо невеликим рослинам.
  • Максимальна врожайність може бути неможливою, якщо обприскування затримується до появи симптомів дефіциту, тому такі підживлення необхідно проводити превентивно, якщо ґрунтові умови і вимоги культури вимагають цього елементу технології.
  • Витрати на застосування вищі, якщо потрібно додаткове обприскування. Тому важливо їх поєднувати, застосувавши в баковій суміші із ЗЗР. А це можливо лише за умови застосування нейтральних молекул, які не здатні вступати в реакцію з будь-якими компонентами бакової суміші. Таку можливість надає явище хелатизації. Тому у випадку позакореневого підживлення у баковій суміші з ЗЗР необхідно застосовувати лише хелатизований марганець.

В Україні такий продукт представлений Польським виробником, лідером у хелатизації елементів живлення, компанією АДОБ (АDOB Mn EDTA). Цей продукт містить 130 г/кг хелату марганцю хелатуючим агентом EDTA. Повністю розчинний у воді, марганець легко проникає в рослину і включається в біохімічні процеси. Не містить хлору, не токсичний і цілком безпечний для рослин. Широкі можливості до застосування в баковій суміші з засобами захисту рослин.

Якщо врахувати загальну потребу в марганці зернових культур: Овес - 200, Жито - 110, Тритикале - 100, Пшениця – 90, Ячмінь – 70 - грамів для виробництва тони урожаю, то в осіннє внесення рекомендується вносити від 200 г до 2 кг/га АDOB Mn EDTA. Для ріпаку з потребою в 100 грамів марганцю для виробництва тони врожаю рекомендована норма застосування буде становити 0,2-1 кг/га.